Головна Без категорії Щоденник вагітної. Триместр 3-й

Щоденник вагітної. Триместр 3-й

Щоденник вагітної. Триместр 3-й

Ярина Городиська (журналістка і мама 2-річного Тарасика) продовжує ділитися з читачами «Маминого клубу» своїми відчуттями та життям в період другої вагітності. І ось «фінішна пряма»…

Самопочуття

Я вже не така рухлива, енергійна і активна мама, якою була досі. Третій триместр наступив точно за календарем вагітності. Я відчуваю важкість в ногах, а набряки рук та ніг – мої постійні супутники. Через біль у попереку постійно перебуваю в пошуку стільчика (вдома) чи лавки (на вулиці). Поряд зі мною завжди є тискомір. З Тарасом на 9-му місяці тиск підскочив до 160/140, зараз я не чекаю, коли мені його поміряють у лікарні. За останні три місяці вагітності тиск то падав до 104/59, то ріс до 150/90. І поряд завжди є потрібні ліки.

Як і з Тарасом, у мене вже зараз з’явилось молозиво – перша їжа малюка перед приходом материнського молока. Вочевидь, мій організм вже готовий до появи нової людини. А от чи готова я? Відверто кажучи, хвилююсь, як уперше. Адже кожні пологи та народження дитини не схожі на інші. Як усе пройде цього разу – ніхто заздалегідь не скаже.

Але ми готуємось. В очікуванні другого малюка переселили Тараса в окрему кімнату на доросле двометрове ліжко. Не повірите – дитина почала спати всю ніч без пробуджень! Відтак, я добре висипаюсь.

Найголовніша і найболючіша моя проблема сьогодні – це зуби. Починаючи з 30 тижня вагітності вони почали «кришитися»: на 32-му тижні втратила половинку одного зуба, ще двоє потребують термінового лікування. І це все без знеболення! Але іншого виходу немає і доводиться терпіти лікування, рятуючи свої зуби. Аби такого не трапилось і з вами, раджу протягом вагітності або, ще краще, перед нею вживати кальцій.

На 34-му тижні вперше відчула тренувальні перейми Брекстона (це короткотривалі несправжні перейми, які з’являються у деяких жінок після 20-го тижня вагітності). Живіт затвердів і болів протягом трьох хвилин. Було важко дихати і страшно, що це починаються справжні пологи. А я ж хочу доносити повних 40 тижнів! Але біль зник, і я заспокоїлась.

А ще починаючи з 35-го тижня повністю пропала печія. Рідні і навіть лікарі кажуть, що живіт на мій термін вже дещо опустився – дитинка «сіла» нижче. Це, напевно, й викликало полегшення.

Декрет № 2 та знайомство з лікарем у пологовому

Не виходячи з першого декрету (адже у мене є дворічна дитина), офіційно отримала другий. Все частіше усвідомлюю, що все йде по другому колу: вагітність, декрет, невдовзі і пологи, малюк, прорізування зубів, перший прикорм… З одного боку скучила за маленькою лялею, з іншого – лякають труднощі (знову газики, зубний біль, недоспані ночі, налагодження лактації). А ще можуть з’явитися ревнощі старшого сина до молодшого і навпаки… Втім, чим ближче до появи малюка, тим старанніше налаштовую себе на позитив – все буде добре!

Ось і час завітати «в гості» до лікаря, в якого буду народжувати. Тут у мене сумнівів не було – це повинна бути завідуюча пологовим відділенням центральної районної лікарні Вишгорода, в якої народжувала свого першого сина. Саме завдяки їй я народила богатиря вагою 4040 г і зростом 56 см без зовнішніх розривів. Втім, шийку матки тоді все ж зашивали і чистили (це, напевно, спадкове: у всіх жінок в нашій сім’ї плацента повністю не виходить).

Але, як виявилось, завідуюча до кінця цього року пологи не приймає, тому довелось звертатись до її заступниці. Вона свою справу знає, але невідомість все ж тривожить. Під час першої зустрічі з лікарем вирішила домовитись про необхідність наркозу під час можливої «чистки» та про партнерські пологи. Також ми одразу при зустрічі узгодили перелік речей, які будуть необхідні для мене в пологовому.

Тарасик пішов у садочок

Наш перший тиждень в садочку – найяскравіший за шкалою емоцій. Першого дня малий майже дві години безперервно плакав. Із садочку я його забрала в сльозах та зі зірваним голосом. З дітками не грався, чай не пив. Наступного дня вже поїв сніданок, але продовжував плакати. На третій день прогрес – вихователька попросила залишити його до обіду, але згодом передзвонила і попросила забрати. Як вона висловилась, малий «гуде». Втім, того дня Тарас вже їв із дітками сніданок.

Після тижня дитячих страждань Тарасик залишається у садочку півдня, також обідає там. Для мене це суттєве полегшення – маю для себе півдня!

Думки про повний день у садочку наразі від себе відганяю: малюк звик засинати зі мною, як він спатиме там? Крім того, ми, за 2 тижні в яслях вже перехворіли двостороннім отитом разом із назофарингітом, а до всього цього ще й гострим аденоїдитом. Мушу визнати, доглядати за хворою дитиною і їздити на дев’ятому місяці вагітності по лікарнях не просто…

Третє УЗД

Як і з Тарасом, третє ультразвукове обстеження принесло найменше несподіванок. Перше, що побачила на моніторі – це пухкенькі щічки. Хлопчик любить поїсти і буде міцненьким, про що свідчить і вага: станом на 34 тиждень мій малюк важить 2,5 кг! Узіст «потішив»: на пологах слід розраховувати на богатиря від 3,9 до 4 кг!

Як і раніше, у лікаря жодних претензій чи зауважень не було. Втім у мене закралась тривога: повідомили про однократне обвивання. Як народжувати з таким? Чи все пройде добре? Як запевнив узіст, і згодом заспокоїла моя гінеколог – ще дуже ймовірно, що дитина розплутається, та й із однократним обвиванням жодної небезпеки для дитини при народжені немає. 

жовтень 2013

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар