Головна Без категорії Щоденник вагітної. Триместр 2-й

Щоденник вагітної. Триместр 2-й

Щоденник вагітної. Триместр 2-й

Ярина Городиська (журналістка і мама 2-річного Тарасика) продовжує ділитися з читачами «Маминого клубу» своїми відчуттями та життям в період другої вагітності. І час дізнатися, кого за кілька місяців народить Ярина своєму синочку Тарасику: братика чи сестричку?

Самопочуття

На 18-му тижні вагітності вперше про себе заявила – печія. Мию підлогу, прибираю дитячі іграшки, взуваю Тараса – почуваю себе погано. Також дав про себе знати хронічний панкреатит. А ще – я алергік і будь-яка алергічна реакція (на пил, пір’я з подушок, котячу шерсть, деякі рослини) з початком вагітності проходить в рази довше, аніж за звичних умов. Втім, налаштовую себе на позитив і головне БЕЗ ліків – адже попереду ще половина вагітності!

Звісно, тривалі щоденні гуляння з Тарасиком вже даються взнаки. Дві-три години зранку і стільки ж ввечері спричиняють втому та набряк рук, а інколи й ніг.

Втім, є чим і похвалитись – моя вага не зростає так стрімко, як під час першої вагітності, я задоволена своєю фігурою: за 5 місяців набрала лише 6 кілограмів! На відміну від першої вагітності, коли перших шість місяців просиділа в офісі, зараз багато рухаюсь і збалансовано харчуюсь.

На 21-му тижні вагітності на мене чекав ще один сюрприз від організму – вночі почало судомити ноги. Як виявилось, на цьому терміні в малюка починають формуватись кістки, відтак у мене – брак кальцію. Доведеться більше вживати кисломолочних продуктів.

На 22-му тижні почались проблеми зі сном, а саме: лежачи стало важко дихати. В цьому немає нічого дивного – живіт піднімається до ребер, «наступає» на діафрагму. Такий дискомфорт може супроводжувати мене до кінця вагітності. Але наразі я знайшла вихід – сплю на двох подушках.

Перші рухи

Почула вперше свою малявочку на 15-му тижні вагітності – так рано! Це були невпевнені легенькі поштовхи. Справді, такі, які описують у книжках: мов метелик пролетів чи кицька лапкою торкнулась. Із Тарасом все було набагато пізніше. Як сьогодні пригадую: 20-й тиждень, 22:10 – перший різкий поштовх.

А зараз я налаштована на своє дитя якнайкраще, чую кожен рух. Вже на 19-му тижні вагітності я можу розрізняти, коли моя дитинка спить, а коли ні, коли їй подобається те, що їсть мама, або ж дратує, коли кричить старший братик. Саме коли Тарас плаче та кричить, малявка починає заявляти про себе в животику, тоді доводиться заспокоювати обох своїх діточок! На 22-му тижні живіт вже ходить ходором від поштовхів мого малюка.

Друге УЗД, вихід у декрет

Головне запитання, яке мені задають оточуючі останні 5 місяців: на кого чекаєте? Товаришки-мами вважають, що чекаю на дівчинку, бо животик маю «гострий», і не погладшала. А мені двічі снився хлопчик. Відверто кажучи, ми однаково будемо раді як хлопчику, так і дівчинці.

І ось ми на другому УЗД – і у нас вдруге хлопчик! Це було чітко видно на моніторі апарату ультразвуку. Зворушлива друга зустріч: мій хлопчик активно перебирав ручками, ніжками, відкривав ротик, я чула биття його серця – 146 ударів на хвилину!

Другий ультразвук є чи не найважливішим обстеженням за всю вагітність, адже внутрішні органи в малюка вже сформовані, на цьому етапі можна навіть діагностувати вади серця у дитинки. Відтак, я переживала: «Кількість навколоплідних вод нормальна? Плацента в нормі? Вовчої губи немає?..» – у мене було багато запитань, а у лікаря лише одна відповідь: «Все у вас прекрасно, дитина здорова!»

На ультразвуковому обстеженні також повідомили попередню дату пологів, вона лише на 2 дні відрізняється від дня «ікс», який мені спрогнозували у жіночій консультації. Цікаво, чи справдиться інформація про те, що другі пологи починаються раніше за перші і проходять швидше?

До речі, на 23-му тижні вагітності гінеколог повідомила, що мені час йти у декрет. Це означає, що до лікарів тепер навідуватимусь частіше.

А я на морі!

Нашу поїздку на море планували ще весною. Так склалось, що ми змогли собі дозволити лише тиждень відпочинку в Затоці, що за 30 км від Одеси. Моя гінеколог, коли про це довідалась, настрашила викиднем і сказала, що відпочинок під сонцем – це надмірний ризик. Втім, у мене були інші пріоритети. Тарасик 5 місяців боровся з алергією, що у маленьких проявляється на шкірі (атопічний дерматит, екзема). Окрім того, малюк двічі за цей рік лежав у лікарні з астматичним бронхітом та хворів на ларингіт. І це не рахуючи перенесених вірусів та весняного грипу. Тому моє рішення було остаточним – їдемо!

До останнього гадала, який купальник брати: закритий для вагітних чи відкритий? Тепер знаю: краще відкритий! Навколо мене на пляжі було з десяток вагітних, які не соромлячись навіть на останніх місяцях купались і засмагали з відкритим животиком! До слова, у морі живіт взагалі є «невагомим» і у воді я почувалася пір’їнкою.

Єдиний важкий для мене момент відпустки – це поїздка до Одеси. До центру міста ми добиралися годину(!), стояли у корках… Моя порада вагітним мамам – на відпочинку тримайтеся моря і нікуди не виїжджайте за додатковими враженнями – це справді втомлює, особливо, коли на руках ще є маленька дитина.

Садочок для первістка

Для мене це було складним рішенням. Довелося зважувати всі «за» і «проти» того, щоб віддати Тарасика до садочка. «За»: дитина навчатиметься спілкуванню, самоорганізації, отримає нові враження, засвоїть нові вміння, я отримаю більше часу на другого синочка.

«Проти» ж досі не дає мені спокою: чи не зарано віддавати дитину до садка у 2 роки? Як Тарасик перенесе адаптацію? Чи часто хворітиме? У будь-якому випадку тішу себе думкою, що завжди зможу забрати його, скажімо, на зиму додому. Розумію також, що цієї осені сину доведеться подорослішати…

Отож, окрім пологів готую себе і сина до відвідування садочка. За день ми з Тарасиком встигли пройти весь медогляд у поліклініці і завершили необхідну вакцинацію. Досі дивує, що жодна людина не пропустила мене, вагітну жінку, з маленькою дитиною поза чергою до лікарів. Було реально важко!

серпень 2013

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар