Головна Щаслива мама Материнство таке різне…

Материнство таке різне…

Материнство таке різне…

Скільки мам – стільки думок про материнство. І на запитання: в якому віці варто народжувати першу та наступних дітей? – кожна з нас має свою відповідь. Та від чого залежить ставлення жінки до материнства?..

Спочатку кар’єра

Місце материнства у шкалі життєвих пріоритетів сучасної жінки визначається індивідуально. Психологи вважають, що ставлення до материнства залежить від багатьох чинників, але насамперед від того, наскільки готовою є сама жінка до ролі матері, наскільки вона є готовою виконувати материнські обов’язки, щоб без обтяження та депресії увійти в новий для себе ритм життя. Адже бути мамою – це мистецтво.

Сьогодні погляди на материнство змінюються, тому що змінюються суспільні цінності щодо сім’ї, кар’єри, самореалізації, уявлення про щастя, певною мірою знецінюється материнство на користь побудови успішної кар’єри. У суспільстві домінує думка, що для створення сім’ї необхідне стабільне матеріальне становище. Деякі жінки вважають, що поєднувати кар’єру і материнство неможливо, і що лише досягнувши чогось у житті, слід народжувати дітей, щоб вони могли пишатися своїми батьками. Також побутує думка, що самореалізація жінки можлива і без дітей, а ще більше жінок вважає, що для самореалізації чоловіка зовсім не обов’язково народжувати дітей.

Та, на щастя, багато жінок переконані, що материнство – це основна потреба кожної жінки, а діти – найбільше щастя у житті.

Задля задоволення

Ставлення до материнства залежить від багатьох чинників: сімейного стану, професійної реалізованості, кар’єрних орієнтацій жінок тощо. Дуже часто наслідується модель батьківської родини: зокрема, бажана кількість дітей співпадає з кількістю дітей у батьківській родині.

Також важливим чинником, який впливає на сприйняття материнства є цінності людини і її життєва стійкість. Тому материнство впливає на задоволеність жінкою життям. На думку соціологів, жінка не може бути повністю щасливою і задоволеною, якщо хоча б одна зі сторін її життя залишилася нереалізованою. Наприклад, успішна ділова жінка, яка не має сім’ї чи дітей, не почуває себе щасливою. Так само «фанатична» мама, яка повністю розчинилася в дітях й побуті, не відчуває повноти особистісного щастя, яке могла би їй дати професійна самореалізація.

Як би там не було, ставлення до материнства є різним і у кожного свої міркування з цього приводу.

Жінки іноді зізнаються, що народивши першу дитину рано, а другу – в більш зрілому віці, абсолютно по-різному переживають власне материнство. Вже зовсім іншими з віком стають їхні установки, з часом змінюються цінності, та і сама жінка вже по-іншому дивиться на світ і на дітей. Отже, у кожного віку своє ставлення до материнства.

Успішна мама

Кожна з нас прагне бути самодостатньою, успішною, усюди встигати. Цей світ влаштований так, що на плечі жінки лягає, крім виховання дітей та побутових турбот (приготування їжі, миття посуду, прання, прибирання), заробляння грошей. Однак, якщо жінка теж працює на рівні з чоловіком і цим бере участь в утримуванні сім’ї, то і вдома хатні клопоти слід розподіляти на двох. Це проста і зрозуміла стратегія: «якщо ми разом працюємо, то і вдома піклуємось про дітей і побут разом». Звісно, не завжди вдається заручитися підтримкою подружнього партнера в силу того, як він вихований і звик поводитися.

Жінка завжди може пристосуватися до потрібних умов, бо вона є гнучкішою й витривалішою за чоловіка. Тільки не варто жаліти себе і розповідати усім оточуючим про те, як ви сильно втомлюєтесь, скільки всього робите вдома, як важко працюєте і виховуєте дітей. Як відомо, чим більше сил людина витрачає на ниття і жалість до себе, тим менше сил залишається на потрібні вчинки та конкретні кроки до мети.

Поширена фраза «візьми себе в руки» тут є доречною. Навіть дошкільнят вчать на заняттях, як допомогти собі подолати поганий настрій чи злість – потрібно обхопити свої плечі ручками. Отож, «взявши себе в руки» після тривалого декрету, беремося до роботи. Або навпаки, після кар’єрної реалізації розпочинаємо материнську. Або навіть поєднуємо сім’ю і роботу – жінці все до наснаги.

Згідно зі статистикою, жінка відчуватиме себе повністю щасливою тоді, коли гармонійно поєднуватиме роботу і материнство. І якщо це підходить індивідуально вам, не бійтеся: у вас усе вийде, вірте у себе і будьте щасливими у своєму материнстві!

Надія Кот
грудень 2013 року

Вустами батьків

Руслана, мама 2-річної Насті:
У моїх батьків двоє дітей: я і мій брат. І я теж хочу мати двох дітей.
Чесно кажучи, перша вагітність була сюрпризом, тому мені довелося повільно звикати до ролі матері, бо я була не зовсім готовою до цього. На той час у моїх планах було працювати і заробляти гроші. Та з часом я плавно переключилася від роботи на декрет і лише нещодавно зрозуміла, що виховання дитини мені приносить більше задоволення ніж робота. Навіть рідні помітили, що я змінилась після того, як «звикла бути мамою». Насправді це щастя, і ми з чоловіком вирішили не зволікати з народженням братика для доці. Зараз я на 6 місяці вагітності – готуюся вдруге стати мамою.

Оксана, мама 6-річного Остапчика і 10-річного Павлика:
Я вважаю, що самореалізація і жінки, і чоловіка неможлива без дітей. І зовсім не погоджуюся, що дітей можна народжувати лише тоді, коли створено всі матеріальні умови для цього. Діти – це найбільше щастя у житті. А материнство, на мою думку, є соціальним і біологічним обов’язком жінки. Все моє життя присвячене дітям, бо виховую двох своїх синів, а також працюю в дошкільній установі, де опікуюся 30 малюками в ясельній групі.

Віра, мама 5-річного Андрійка і 4-річного Матвійка:
Для мене завжди сім’я і гармонійні стосунки в родині були найважливішими. Тому на останньому курсі коледжу я вийшла заміж і народила бажану дитинку. Складно було поєднувати стаціонарне навчання і побут, який викликав труднощі, бо не було кому допомогти. Другою дитиною завагітніла несподівано, тому важко було справлятися з двома малюками. Але я завжди знала, що в цьому моє щастя. Діти дуже швидко підростають і забуваються всі тривоги. Зараз діти відвідують садочок, я знайшла роботу. І тільки тепер почала реалізовуватись професійно. Якщо б мене спитали, що важливіше сім’я чи кар’єра, я б відповіла однозначно – сім’я. Кар’єру можна завжди встигнути зробити, а народження дітей має бути на першому місці.

Наталя, мама 3-річної Оленки:
Я дуже щаслива мама, моя донечка уже ходить в садочок, а я вийшла на роботу. Ми з нею удвох вранці йдемо, а ввечері повертаємося кожна зі своєї «роботи».
Материнство для мене є дуже важливим і я не уявляю себе без родини. Зараз сім’я і робота взаємодоповнюють моє життя, і я стараюся усюди встигати і справлятися.

Подібні статті

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар