Головна Ростемо здорові Проблема маленьких дівчаток

Проблема маленьких дівчаток

Гігієна дівчаток

Виявити у дівчаток таку неприємну недугу, як синехії, може сама мама, а також лікар-педіатр під час профілактичного огляду, якщо не полінується, звісно, подивитися не лише на ротик-горло-вушка, але й заглянути у ділянку статевих органів…

Синехії – це зрощення малих статевих, а іноді, і великих статевих губ у дівчаток. Не варто їх плутати з почервонінням і подразненням ділянки входу до піхви, що є свідченням алергічних чи запальних процесів.

Як точно поставити діагноз?

Щоб не пропустити проблему, мамі достатньо регулярно оглядати статеві органи доньки під час гігієнічних процедур (купання або підмивання). Якщо при акуратному розведенні великих статевих губ видно, що між правою і лівою губкою немає щілини, і малі губи зліплені між собою сірою або білою тонкою напівпрозорою плівкою, слід звернутися до дитячого гінеколога.

Лікар визначить ступінь розвитку синехій: чи процес злипання є на усій довжині губок, коли у статевій щілині неможливо побачити отворів піхви та уретри, чи злипання є частковим, тільки зі сторони нижнього краю статевої щілини (ближче до анального отвору).

При повному злипанні маленькі дівчатка можуть плакати під час та після сечовипускання, боятися «горшечкових» справ, що має привернути увагу мами до цієї делікатної справи. Старші пацієнтки скаржаться на дискомфорт, свербіння, печію у ділянці промежини, що пояснюється затримкою крапель сечі та піхвових виділень, які через синехії не можуть безперешкодно виводитися назовні. Фізіологічні виділення, які своєчасно не усуваються зі слизової через механічну перешкоду, провокують розвиток інфекції.

При частковому злипанні скарг може не бути, оскільки доступ до входу в піхву та уретру залишається вільним, фізіологічні виділення легко усуваються під час підмивання.

Перше, що зробить лікар-гінеколог при виявленні синехій, це візьме в дівчинки мазок на флору. Ця процедура є безболісною для дитини, оскільки забір матеріалу з піхви (а іноді і з уретри) здійснюється спеціальним дитячим інструментом, без порушення цілісності дівочої пліви. Лікар також може скерувати мазок на бактеріологічний посів для виявлення патогенної флори та визначення її чутливості до антибіотиків. А також призначити аналізи на урогенітальні інфекції: хламідіоз, мікоплазмоз, гонорею, трихомоніаз, гарднерельоз, вірус герпесу, цитомегаловірус тощо. Іноді, за показами, призначається ультразвукове дослідження гінекологічних органів.

Причини виникнення

Етіологія синехій до кінця не з’ясована. Вважається, що основною їх причиною є низький рівень естрогену – жіночого статевого гормону у дівчаток віком до 5-6 років. На користь цієї теорії свідчить той факт, що коли в організмі дівчинки починається синтез естрогенів, синехії розсмоктуються, і повторно не утворюються. Як правило, якщо синехії були у дівчаток 1-6 років, то у пізнішому віці вони не виникають. Ці дослідження спростували думку, що синехії статевих губ належать до вродженої  патології.

Провокуючими факторами можуть бути:

  • неналежний рівень гігієни, або навпаки, надмірно часті підмивання з милом;
  • тісний одяг, що спричиняє подразнення слизової статевих органів;
  • перенесені мамою дитини під час вагітності важкі гестози (токсикози) та внутрішньоутробні інфекції.

Свою роль відіграють запалення будь-якої природи, зокрема сечових шляхів, що пошкоджують ніжну слизову оболонку. Особливо уважними слід бути батькам, діти яких з народження схильні до алергічних захворювань. Прояви алергічних реакцій найчастіше виражені на шкірі та слизових. Батьки, концентруючи увагу на шкірних проявах, не завжди пам’ятають про можливі реакції на слизовій статевих органів. Тому мамам дівчаток з алергією потрібно бути особливо уважними до стану слизової оболонки статевих шляхів дитини. Необхідно виключити з раціону алергени, щоб не спровокувати реакцію, а відтак, і виникнення синехій.

Серед факторів, які сприяють виникненню синехій у немовлят, виділяють зловживання одноразовими підгузками (довготривале, без «провітрювання» носіння та несвоєчасна заміна), а також занадто часте і рясне застосування кремів з оксидом цинку.

Віра Шпирка
березень 2013 року

Методи лікування

Олександра Служинська, лікар-гінеколог вищої категорії

Лікування синехій може бути консервативним та оперативним. Консервативне здійснюється шляхом застосування кремів, що містять естроген. Крем наноситься тільки на ділянку зрощення 1-2 рази на день впродовж 7-10 днів під контролем дитячого гінеколога. Курс лікування можна, при потребі, повторити.

Одночасно призначаються спеціальні вправи, повітряні ванночки (особливо для дітей, що утримуються в підгузках), рекомендується не одягати дівчаток у синтетичні трусики та у тісні колготи чи штанці. Забороняється гойдатися на конику, їздити на велосипеді, носити дитину «на барана» та усякі інші заняття, які можуть подразнювати ділянку промежини. Слід перевірити чи не має дитина гостриків, а при їх виявленні – позбутися паразитів.

Хірургічне лікування синехій виправдано тільки у важких і стійких до терапії естрогеном випадках. Сучасна медицина дозволяє проводити втручання абсолютно безболісно і не травматично для дівчинки. Оскільки після хірургічного розділення синехій ризик рецидиву складає приблизно 30%, іноді після втручання профілактично застосовуються естрогенні креми.

Якщо ж синехії незначно виражені, не порушують функцію сечовиділення і не спричиняють скарг, лікування не призначають. Але слід спостерігати за станом слизової, і особливо ретельно після перенесених вірусних захворювань (наприклад, спричинити запальний процес у сечовидільних шляхах чи нирках може грип).

Візуального огляду мамою або дитячим гінекологом, періодичного обстеження сечі та проведення дослідження матеріалу з піхви достатньо, щоб тримати синехії під контролем. У більшості випадків у 8-10 років синехії зникають самовільно, і як правило, у дівчаток старшого віку не з’являються.

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар