Головна Ростемо здорові Хлопчачі проблеми

Хлопчачі проблеми

Гігієна хлопчиків

Найчастіше гігієнічні процедури у малюків виконують мами. Можливо тому статеві органи хлопчиків нерідко залишаються без уваги. А ще батьки у цих питаннях часто дослухаються до порад дідусів і бабусь, які часто переконані, що «пісюна» не можна рухати. Зрештою, не завжди шукають відповіді на питання: а яким має бути маленький прутень? чи все із ним гаразд у моєї дитини? Саме через це пізно помічають хлопчачі проблеми.

За статистикою лікарів, у 90% хлопчиків крайня плоть одразу після народження не відкривається. Чи є це патологією і що з цим робити?

– Шкіра крайньої плоті у більшості новонароджених зрощена з головкою прутня за допомогою синехій, зростів – розповідає Андрій Поцюрко, головний дитячий уролог Львівської області, хірург вищої категорії. – У процесі розвитку дитини ці синехії поступово зникають, але у дитини певний час спостерігається тимчасове фізіологічне звуження отвору передньої шкірочки (крайньої плоті). Це перешкоджає виведенню головки статевого члена. Таке звуження є нормальним фізіологічним явищем. При цьому у хлопчиків відбуваються вільні (не порушені) сечовипускання широкою цівкою, і дитина в цей момент є спокійною. Якщо ж у новонародженої дитини сечовипускання відбувається тонкою цівкою, є ускладненим та інколи супроводжується плачем, то ми говоримо про вроджений фімоз. Коли ж з народження хлопчик здоровий, проте з часом з тієї чи іншої причини (наприклад, через потрапляння інфекції) у нього починається запальний процес (баланопостит), який може призвести до виникнення фімозу, тоді фімоз є набутим.

Фімоз (від грец. phimosis) – стягування, стиснення.

Баланіт – запалення головки.

Баланопостит – запалення головки та крайньої плоті.

Отже, хлопчик може народитися із фімозом, а може отримати його за кілька місяців або років життя.

На жаль, часто таких дітей ведуть у поліклініку надто пізно, дослухаючись до порад знайомих нічого не робити. І лише тоді, коли лікарі починають випускати гній із пеніса маленького пацієнта, батьки починають розуміти свою помилку.

Він потребує уваги

Щоб уникнути такої ситуації, лікарі радять батькам хлопчиків бути уважними й спостерігати за дітьми. У тому числі й за тим, як у них відбувається сечовипускання: чи спокійний хлопчик при цьому; який діаметр цівки сечі; чи вона відривається від прутня або ж стікає по ньому; чи роздувається препуціальний мішок (мішок передньої шкірочки); як поводиться дитина в момент сечовипускання (напружується, плаче, має неприємні відчуття і намагається собі допомогти, стискаючи прутень ручками)?

Коли мама бачить, що під час сечовипускання дитина неспокійна, що в неї тоненька цівка сечі і при цьому роздувається препуціальний мішок, є почервоніння, припухлість, то слід показати дитину фахівцю – дитячому урологу.

Якщо у хлопчика все гаразд, то після вечірньої трав’яної купелі мама повинна чистими руками легесенько розтягувати крайню передню шкірочку впродовж однієї-двох хвилин. Головне завдання – побачити в глибині отвору головку статевого члена. У такий спосіб мама допомагає дитині подолати перший рік життя, а далі вирішувати хлопчачі проблеми буде значно легше.

Різати чи ні?

Загалом діагноз фімоз лікарі ставлять приблизно у 20% дітей, які звертаються з урологічними проблемами в поліклініку. Батьки, які зіткнулися з цією проблемою, найбільше переживають, що такій дитині потрібно робити операцію. Втім, зі слів практикуючого лікаря, операції потребують лише 3-4% від усіх дітей з урологічною патологією. Зазвичай це хлопчики, у яких вже розвинувся баланопостит. Це запалення має хронічний хвилеподібний перебіг, а при його загостренні змінюється структура тканини передньої шкірочки. Вона стає набряклою, поступово покривається рубцями.

Отже, фімоз призводить до балонопоститу, а балонопостит посилює ступінь фімозу. Виникає замкнене коло.

– Небезепека полягає у тому, – додає Андрій Поцюрко, – що після кількох перенесених балонопоститів формується грубий рубець, який жодними ванночками й розтягуваннями не виліковується і не усувається. Якщо рубець тотально ушкодив тканину, то дитині треба робити обрізання. Але є методики операцій, коли передня шкірочка зберігається.

Тобто усе залежить від батьків: якщо вони своєчасно звертаються до лікаря, то у більшості випадків їх дитина не потребуватиме операції. Достатньо консервативного лікування. Якого саме? Це залежить від віку дитини, стану її статевих органів. Тактику і об’єм допомоги визначає дитячий уролог після огляду.

Наприклад, якщо йдеться про маленьку дитину, яка від народження не може нормально пісяти, плаче, то уролог не відкриває повністю головку, не обриває синехії. Він лише робить місцеве знеболення й невеличке розтягування отвору, чистить наближені до отвору синехії, може деякі з них забрати. А після цього дає рекомендації мамі, як доглядати за дитиною вдома.

– Батьки повинні чітко знати, що сам собою фімоз не мине, – зауважує уролог. – Статевий член хлопчика – це такий самий орган, як і решта, тому він потребує гігієни. Тим більше, що в дитини може бути інтенсивне утворення смегми (речовина, що змащує головку), а синехії, які з’єднують головку із передньою шкірочкою, не дають можливості тій смегмі вийти назовні. Вона починає розкладатися, викликаючи подразнення голівки. До цього може додатися інфекція.

Хлопчик інколи страждає кілька днів. У нього може піднятися температура, а статевий член різко набрякає. Якщо вчасно не звернутися до лікаря, то це закінчиться гнійним баланопоститом.

Страждають не лише малюки

Деякі батьки переконані, що фімоз може виникнути лише у маленької дитини. Однак, до дитячих урологів із такими проблемами потрапляють навіть 18-річні хлопці. Проте, якщо у більшості випадків дошкільнята не потребують оперативного втручання, то старші діти – навпаки, бо фімоз у них вчасно не вилікували.

Ліна Кулик
червень 2013 року

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар