Головна Ростемо здорові Енурез у дітей: лікувати чи минеться?

Енурез у дітей: лікувати чи минеться?

Енурез у дітей: лікувати чи минеться?

Нічне нетримання сечі дошкуляє і малечі, і батькам. Дітям шкільного віку стає ніяково перед батьками, вони комплексують, іноді замикаються у собі. Батькам також нелегко – доводиться чи не кожного дня міняти постіль. Як допомогти дитині позбутися енурезу? З цим запитанням «Мамин клуб» звернувся до головного дитячого уролога Львівщини Андрія Поцюрка.

– Нічний енурез – це мимовільне сечовипускання під час сну. Якщо ліжко дитини мокре два-три рази на місяць, тоді вже можемо говорити про енурез, – каже Андрій Романович. – Але сам по собі нічний енурез – це не хвороба, це лише сигнал про те, що у дитини є інше приховане, іноді доволі серйозне, захворювання.

Є багато причин, які можуть призвести до виникнення енурезу: інфекції органів сечової системи, вади розвитку сечового міхура і сечовивідних шляхів, порушення функцій нирок, ураження нервової системи (у тому числі як наслідок пологових травм), розлади психіки, стреси, неврози, цукровий діабет. Навіть глисти та аденоїди можуть спровокувати нічне нетримання сечі.

Доволі часто, за словами Андрія Романовича, енурез є у дітей, які живуть у стресовій ситуації: наприклад, у сім’ї, де часто сваряться батьки, чи вони розлучилися, або коли дитина не може порозумітися з однокласниками і терпить глум. Перехід в іншу школу чи дитячий садок, зміна місця проживання також можуть бути причиною неконтрольованого сечовипускання.

Лікувати чи минеться?

Перед такою дилемою стоїть чимало батьків, діти яких прокидаються у мокрих ліжечках. Знайомі, діти яких також мали такі проблеми, але вже їх позбулися, нерідко радять заспокоїтися. Мовляв, дитина підросте і все налагодиться без жодного лікування. Але дитячий уролог Андрій Поцюрко вважає, що це хибна думка. Якщо вчасно не звернути на це увагу, то в майбутньому дитина може мати серйозні проблеми зі здоров’ям:

– Якщо мокрими прокидаються малюки до 3 років, то панікувати не треба, ми розглядаємо це як фізіологічне явище, – каже уролог. – У дитини ще незріла нервова система, немає умовного рефлексу на усвідомлене сечовипускання або він є дуже слабким. Цей рефлекс закладається у 7-8 місяців, коли батьки починають садити дитину на горщик, і остаточно формується у перші три роки життя. Тож у три роки дитина вже має прокидатися у сухому ліжечку. Якщо син чи донька і надалі продовжують піcяти в ліжко, значить є якісь проблеми зі здоров’ям, і їх слід встановити. Зробити це слід чимшвидше. Скажімо, енурез може бути єдиним симптомом при різних вадах розвитку органів сечової системи.

Дитячий уролог радить обстежити малюків з енурезом і до трьох років: здати загальні аналізи крові й сечі, визначити рівень цукру в крові, зробити УЗД внутрішніх органів, зокрема нирок і сечового міхура. Якщо під час такого обстеження жодної патології не буде виявлено, то можна бути спокійним.

Коли ж дитині більше 4-х років, тоді для виявлення причини енурезу слід пройти поглиблене обстеження, показати дитину різним дитячим спеціалістам: нефрологу, урологу, невропатологу, ендокринологу, психотерапевту та педіатру. Усі ці спеціалісти тісно співпрацюють між собою і допоможуть з’ясувати причину нічного нетримання сечі.

Статистика

  • Від нічного енурезу страждає 30% діток у віці до 4 років та 10% діток до 6 років. З віком їх кількість зменшується.
  • З хлопчиками нічне нетримання сечі трапляється частіше, ніж з дівчатками.

Як допомогти дитині?

Щороку лише в поліклініку Львівської обласної дитячої лікарні «ОХМАТДИТ» з цією проблемою, за словами Андрія Поцюрка, звертається декілька сотень дітей, та тільки 10-20 із них потребують обстеження в лікарні. Всім іншим вдається допомогти консервативним лікуванням в амбулаторних умовах. Як стверджує лікар, на таких дітей дуже добре впливає саме домашня терапія.

Ось кілька порад від лікаря:

1. Діти з енурезом повинні лягати спати о 9-10 годині вечора (бажано щодня в один і той же час) і засинати у тиші. Дошкільнятам потрібно 1-2 години поспати вдень.

2. За 2-3 години до сну вони мають заспокоїтися: жодних комп’ютерних чи інших збуджуючих ігор та телевізійних передач.

3. Обмежити вживання рідини у вечірній час. Останній раз дати дитині попити до 19:00. Не давати молоко і молочні каші, бо вони мають сечогінний ефект.

4. Перед сном дуже добре погуляти на свіжому повітрі.

5. За годину до сну дитина має попісяти три-чотири рази– через кожні 15-20 хвилин.

6. Спати слід на твердій поверхні, тоді сон є не таким глибоким, і дитина швидше прокинеться, відчувши позиви до сечовипускання.

Окрім того, слід виробити у дитини бажання позбутися цього «ворога». І тут на допомогу приходить психотерапія. Ось кілька методів.

Лікарі дають дітям готові словесні формули, які допомагають їм правильно налаштуватися. Наприклад: «Коли я захочу пісяти, я обов’язково встану, попісяю і знову піду спати». Діти, які вже вміють писати, за півгодини до сну у спеціальному зошиті пишуть цю фразу 5-10 разів. Слово «обов’язково» виводять червоною пастою або підкреслюють. А через місяць показують цей зошит лікарю, щоб підтвердити, що працювали над собою.

Коли вночі все-таки сталася «аварія», психотерапевти рекомендують дітям, яким вже виповнилося 6-7 років, дати миску з теплою водою і попросити самостійно випрати мокре простирадло, піжаму тощо. Це буде лише імітацією справжнього прання, але для дитини важливо засвоїти: «Сам попісяв, сам прибираю».

Майже всі діти хочуть, аби батьки їм щось купили (велосипед, планшет, ляльку, машинку тощо). Якщо у батьків є можливість зробити такий подарунок, то тоді перед сином чи донькою можна поставити умову: подарунок буде, якщо ліжечко впродовж 10 (або більше) днів залишатиметься сухим. Дитина заводить календар і кожен вдалий день закреслює зеленим олівцем. Дотрималися такої вимоги, отримуйте подарунок. Не вийшло, то постарайтеся, аби наступного разу вийшло.

Є і спеціальне медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування, направлене на нормалізацію функцій нервової системи і сечового міхура, але його призначає лікар.

Олександра Баландюх
жовтень 2013 року

Категорично заборонено:

1. Сварити дитину за мокре ліжко, принижувати. Створіть спокійну атмосферу вдома.

2. Розповідати про вашу проблему стороннім людям та навіть родичам. Син чи донька мають почуватися захищеними, впевненими, бо вони і так страждають від відчуття провини.

3. Насильно будити дитину і напівсонною садити на горщик чи вести у туалет. Це лише закріпить нетримання сечі на багато років, адже напівсонна дитина не усвідомлює, що робить.

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар