Головна Поради психолога Замість вечірньої казки – реклама?

Замість вечірньої казки – реклама?

Замість вечірньої казки – реклама?

– Мамо, купи мені цю шоколадку.
– Ти ж казала вчора, що вона несмачна.
– Ну і що. Вона ж класна!
Запитання «звідки малеча впевнена у тому, що продукт «класний»?», зайве – звісно ж, з реклами. Психологи наголошують: у ранньому віці дитина мислить предметно-конкретно і не вміє піддавати сумніву почуте чи побачене. Саме цим і користуються творці рекламних роликів…

«Острівець щастя»

Діти справді люблять дивитися рекламу. І це не залежить від особливостей характеру чи уподобань малюка. Реклама привертає увагу усіх без винятку дітей. Навіть тих, увагу яких, здається, взагалі неможливо привернути нічим.

– Малюки, які не реагують на іграшки, мультики і навіть на батьків, із захопленням застигають перед телевізором, по якому йде реклама, – розповідає дитячий психіатр Мар’яна Нартікова, завідувач Львівського обласного центру дитячої психотерапії та сімейного консультування. – Вони не розуміють її сюжету, але реагують на яскраві подразники. Часто трапляється, що такі діти дивляться тільки рекламу.

Пояснити цей «феномен» просто. Реклама – продукт багаторівневий. По-перше, звук у рекламному ролику часто голосніший, ніж у попередньому фільмі чи програмі, картинка – завжди яскрава і часто змінюється, а в рекламі товарів для дітей майже завжди відбувається активна дія. По-друге, сам сюжет дуже короткий, він не потребує осмислення, натомість викликає лише позитивні емоції, малюючи у дитячій уяві такий собі «острівець щастя», де батьки сміються, бавляться з дитиною, пробачають її бешкетування. Усе це, зрозуміло, у свідомості дитини пов’язується з конкретним продуктом. Саме тому в уяві малечі так нерозривно поєднані дієслова «купити» і «любити». Бо ж там, у рекламі, було чітко зрозуміло, що мама любить того хлопчика, і годує його… ну точно не манною кашею, бо де ж ви бачили рекламу манки?!

Рекламна реальність

Психологи наголошують: надмірна кількість реклами в житті маленької людини призводить ще й до того, що саме рекламні ролики, а не батьки, формують у дитини бачення дорослого світу, суспільних моделей поведінки тощо. Спробуймо уявити, яким же має бачити дитина той загадковий «дорослий» світ.

– Якщо проаналізувати рекламу, що йде сьогодні на ТБ, то в уявленні дитини має виникнути така картинка: всі дорослі мають лупу, карієс, запори, нежить, у жінок безперервно тривають «критичні дні», а найбільша проблема чоловіків – облисіння, – жартує Мар’яна Нартікова. – Але це жарт лише наполовину, – продовжує психіатр, – бо ж діти у кожному ролику також бачать безтурботне життя, яке героям реклами дається без жодних зусиль. Є бажання – і в рекламі одразу показано його реалізацію. А роботи, яка мала б передувати здійсненню цього бажання, немає!

Скептики заперечують, мовляв, і в казках не бракує історій про лисичку-сестричку, яка нічого не робила, а рибку з’їла, про «самобранки», «самоходи» та інші «само-», завдяки яким отримуєш те, що хочеш, не докладаючи жодних зусиль. Проте казка та реклама суттєво різняться: першу дітям оповідають, і діти самі малюють в уяві казковий світ, реклама ж пропонує цей світ вже готовим.

Слова «кльово», «круто», «супер» міцно засідають у дитячій голові, як і рекламні слогани. Цього набору рекламним героям цілком достатньо, щоб висловити все необхідне. Дитина ж лише несвідомо копіює їх поведінку та манеру висловлювання. Як наслідок – у школі нерідко виникає проблема з формуванням речень. А в підсвідомості чітко засідають кліше поведінки «успішної» людини: пиво, «тусовки» та інші розваги.

Обід під рекламним соусом

Реклама впливає і на фізіологію малюків. Адже під час перегляду роликів маленькі глядачі застигають у нерухомому положенні і здатні провести так півгодини поспіль.

Та найбільше зло стається, коли батьки годують дитину перед телевізором:

– Тоді малеча не зосереджується на їжі та її пережовуванні, відповідно організм не запускає процес травлення. А потім дитина скаржиться на біль у животі, має розлади травлення, – продовжує Мар’яна Нартікова.

Також під час такого процесу годування дитина здатна з’їсти більше, ніж потрібно її організму, що тягне за собою проблеми із зайвою вагою у ранньому віці.

Рекламний досвід

Цікаво, що з віком у дітей падає цікавість до реклами. За дослідженням ІТАР-ТАСС, якщо в 9-річному віці телеролик до кінця додивляються 44,8% дітей, то у 19 років – лише 15,9%. Але ж те, що закладено у підсвідомість в дитячому віці, залишається з людиною на все життя.

– Як, наприклад, потім пояснити підліткам, що у сексі найважливішим є не презерватив, а вибір партнера, – якщо весь час у «соціальній» рекламі вони бачать, що дівчата готуються до побачення, мов до війни, – підсумовує Мар’яна Нартікова.

Ірина Гищук
березень 2012 року

Психологи рекомендують

Щоб захистити дітей від впливу реклами:

  • строго регламентуйте перебування її біля телевізора
  • ставтеся до рекламних роликів з гумором
  • поясніть дітям, що герої реклами – не реальні особи
  • пограйте з дитиною в гру «Продавець та покупець», під час якої спробуйте продати дитині поганий і непотрібний товар (наприклад, поламану іграшку чи черствий хліб), і на цьому прикладі продемонструйте, що рекламований товар може й не мати тих особливостей, про які йдеться в ролику
  • приділяйте дітям більше уваги та часу, тоді вони будуть щасливі у реальності.

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар