Головна Поради психолога Перший раз – в дитячий садок!

Перший раз – в дитячий садок!

Перший раз – в дитячий садок!

Попереду у вас важлива подія – йдете у садок! Це і радісно, і водночас, трохи страшно, бо не знаєте, як оминути стреси, як зробити, аби дитя почувалося в чужому середовищі комфортно. «Мамин клуб» попросив президента асоціації практикуючих психологів Львівщини Ігоря Корнієнка провести для молодих батьків невеличкий лікбез.

Ігоре Олексійовичу, чимало батьків стоїть перед дилемою: віддавати дитину до садка, провокувати її на стрес, чи, може, краще залишити її вдома з дідусем та бабусею. Ваша думка?

– Однозначно віддавати. Адаптація дитини у новому колективі стане для неї унікальною школою життя. Що швидше вона адаптується до садочка, то легше у майбутньому буде адаптовуватися до нових соціальних умов, в яких опинятиметься і, які постійно змінюватимуться. Але щоб цю адаптацію син чи донька пройшли якомога легше, їх до садочка треба готувати. До нового колективу, обстановки діти звикають по-різному: одні місяць, інші – до півроку. Все залежить від індивідуальних особливостей дитини, її нервової системи, вродженого темпераменту, вихователів тощо.

Порадьте як підготувати дитину до садка?

– Батьки повинні знати: йдучи в садок, дитина відчуває тотальний страх. У новій обстановці вона бачить загрозу для себе. Нові люди, з якими треба спілкуватися і які від неї щось хочуть. А найголовніше, дітки вважають, що мама чи батько про них забули, бояться, що вони можуть за ними не прийти. Страх – це основна емоція, яка переповнює дитину в період адаптації. Тому дитину слід підготувати. Період підготовки може тривати три-чотири місяці.

Для початку залиште своє чадо на годинку-другу з подругою, сусідкою, хорошими знайомими, щоб дитина звикала бути з іншими людьми. Гуляти варто там, де є багато діток, на дитячих майданчиках. Привчайте сина чи доньку, що іграшки не можна відбирати, їх треба попросити в іншої дитини. Дуже важливо наголошувати дитині, що вона – дуже хороша і тому її беруть у садок, бо там збираються тільки найкращі хлопчики й дівчатка. Бажано за місяць-два до садка вдома встановити такий режим дня, який є у дошкільній установі.

З якого віку дитину найкраще віддавати до садка?

– Щодо віку, то думки психологів розходяться. Одні вважають, що у 3-3,5 роки. Бо у два роки дитя ще є дуже прив’язаним до матері і йому важко буде від неї відірватися. У чотири – дитина більше прив’язана до домашнього середовища і їй складно буде його поміняти. Інші вважають, що у три роки (матері, мабуть, про це знають) настає період дитячої кризи. Дитина певною мірою починає усвідомлювати себе як особистість, психіка у неї напружується. І якщо у цей час віддати її в нове середовище, може виникнути перенапруження. Тому вважають, що відправляти слід пізніше. У будь-якому випадку дитина хоч рік перед школою повинна відвідувати садок.

А пора року при плануванні відвідин садка має значення?

– В інтересах здоров’я дитини раджу планувати початок нового життя дитини на кінець серпня – початок вересня. Чому? Влітку ваше дитя проводило багато часу на свіжому повітрі, їло багато овочів, фруктів, активно рухалося. Все це, звісно, зміцнило його організм, підвищило запас міцності перед майбутнім випробуванням. По-друге, у вересні ще досить тепло, в раціоні є багато овочів й фруктів. А час поганої погоди, мокрих черевиків та застуд ще не настав. І це шанс для малюка встигнути пристосуватися до нового способу життя перш ніж всі навколо почнуть чхати й кашляти. По-третє, з вересня в садок приходять й інші діти: кого привели вперше, кого перевели з іншої групи та й «старички» за літо трохи призабули один одного. Тож усім доведеться звикати один до одного і новенький не так виділятиметься у колективі.

Але не варто дитину привести в садок 1 вересня і відразу залишати на цілий день. Розпочніть підготовку в серпні. Спершу приведіть на кілька годин, щоб вона погралася з дітками. Згодом дозвольте маленькому вдень поспати з усіма, а тоді заберіть. Організуйте все так, щоб з вересня, коли вам час виходити на роботу, дитя якщо не повністю, то хоча б частково адаптувалося до нових умов.

Доволі часто, навіть попри підготовку, малюки йдуть в садок зі сльозами. Тоді і мама не знаходить собі місця, і дитина стривожена. Цього можна якось уникнути?

– Передусім, матері повинні простежити за собою. Вони інколи самі віддають дитя в садок у сльозах і цим можуть нашкодити дитині. Дітки інтуїтивно відчувають невпевненість мами. Якщо малюк при розлуці розплачеться і мати у відповідь також, то краще, щоб дитину в садок повів батько чи бабуся, які вміють контролювати свої емоції. А дитячі сльози – це цілком нормальний вияв емоцій. Набагато гірше, коли дитина замикається у собі, забивається в куточок і уникає спілкування з рідними.

І ще один важливий момент. Відвідування садка – це для дитини стрес, і може відбутися так званий регрес. Скажімо, дитя вже говорило повними реченнями, зав’язувало шнурівки, самостійно чистило зубки тощо, а в період адаптації ці навики призабула – це нормальна реакція, яка не повинна батьків лякати.

Інтерв’ю Лесі Баландюх
червень 2011 року

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар