Головна Мамині університети З чого їдять наші діти?

З чого їдять наші діти?

З чого їдять наші діти?

Щоби бути здоровими, сьогодні важливо знати не тільки що ми їмо, але і з чого. Наприклад, пластиковий посуд. Він такий зручний, легкий. Не б’ється, якщо дитина раптом кине тарілку чи пляшечку на підлогу. Їжа в ньому швидко нагрівається, якщо занурити пляшечку в ємність з теплою водою. Кольоровий, тішить малечу яскравими малюнками… Та чи безпечний пластиковий посуд?

Як показало дослідження «Маминого клубу» – не завжди! Особливо в нашій країні, де немає належного контролю за продукцією на поличках магазинів, де не зобов’язують виробників та дистрибуторів описувати на етикетках склад матеріалів, з яких виготовлений той чи інший посуд і де пересічні мешканці не хочуть «перевантажувати» себе інформацією про причини та наслідки.

Та мамам потрібно знати про всі ризики, на які вони наражають своїх дітей, подаючи до обіду, скажімо, зупку в яскравій пластиковій тарілочці.

Пластик

Посуд із нього дуже зручний – не б’ється, легко миється, простий у користуванні. До того ж діти захоплюються яскравим кухонним крамом, придбаним спеціально для них у гарних дитячих магазинах. Тому й не дивно, що в кожній сім’ї сьогодні знайдеться щось пластикове: чи то горнятко, чи то мисочка, чи то контейнер для зберігання продуктів.

Та пластики бувають різні. І потрібно дуже уважно читати маркування, щоби знати, як правильно: з якими продуктами, при яких температурах його використовувати. Адже є пластик, який «боїться» гарячого (і посуд із нього навіть мити слід у холодній воді), а є і такий, що «боїться» жирного, кислого, спиртного…

– Якщо є необхідність у побуті мати пластиковий посуд, слід надати перевагу високоякісним харчовим пластмасам: поліпропілену, полістиролу, – говорить Олена Малишева, експерт відділу гігієни та токсиколого-гігієнічної експертизи харчових продуктів і товарів широкого вжитку Наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л. Медведя МОЗ України. – Поліпропіленовий дитячий посуд може використовуватися в мікрохвильовці, інші види пластику не можна розігрівати або мити в посудомийній машині. На дитячому посуді з пластику повинна бути позначена максимальна температура застосування та маркування з позначенням полімерного матеріалу, з якого вона зроблена (наприклад: літерами РР і/або трикутником з цифрою 5 позначається поліпропілен; маркування PVC і/або трикутником з цифрою 3 – полівінілхлорид; маркування PS і/або трикутником із цифрою 6 – полістирол тощо). Якщо такого маркування немає, краще батькам не ризикувати і не купувати такий посуд.

За словами експерта, пластиковий посуд має ряд недоліків. Він погано утримує тепло, потребує ретельного догляду і має обмежений (не більше 4-5 років) термін служби. А якщо на поверхні з’явилися найменші подряпини, його слід викинути.

– Поняття «безпечний пластиковий посуд» є відносним, хоча б тому, що практично в усіх випадках треба зважати на приписи щодо сфери його застосування, – каже Роман Мартяк, кандидат хімічних наук, доцент кафедри органiчної хімії Львiвського національного унiверситету ім. I. Франка. – Самі по собі полімери є інертними, вони нетоксичні і безпосередньо не «мігрують» в їжу. Але є такі явища, як старіння полімеру і його повільна часткова деструкція (розклад). Цей процес може посилюватись дією мийних засобів, світла, компонентів їжі, а особливо – нагріванням. Продукти ж хімічного розпаду пластикового посуду, а також технологічні добавки, барвники, домішки в полімері можуть потрапляти в їжу. Краще, якщо контакт продуктів з пластмасовим посудом чи упаковкою є нетривалим. Не забувайте про скляну тару, фарфор, кераміку, металевий посуд. Пластиковий посуд не вічний! І якщо йому приписано, наприклад, бути одноразовим, то нехай він таким і буде. Багато посуду виготовляють із поліпропілену (маркованих – РР і цифрою 5). Порівняно з іншими полімерами, він достатньо термостійкий, витримує окріп. Для дітей, якщо вже є така необхідність, краще використовувати посуд саме із цього полімеру.

Чи можна пластиковий посуд гріти у мікрохвильовці?

– Ні, –  категорично заперечує науковець і пояснює, – мікрохвильове випромінювання, швидкий і сильний нагрів сприяють деструкції пластику і виділенню шкідливих речовин, які потрапляють до їжі.

Бісфенол А

Всі мами напевно чули про цю речовину і бачили написи «не містить бісфенолу А» (чи англійською – «BPA free»), які зараз, як маркер «Без ГМО» можна побачити скрізь: де треба і не треба, і де його навіть теоретично не може бути. Що ж це за речовина така?

– Бісфенол А був вперше синтезований в 1895 році, а в 1936 році з’ясувалося, що це синтетичний естроген (жіночий гормон), – розповідає «Маминому клубу» експерт Олена Малишева. – Він використовується у виробництві жорсткого, полікарбонатного пластику, а епоксидні смоли використовуються у внутрішньому шарі упаковок для їжі та напоїв, включаючи дитячі пляшечки і поїльники, зубні прорізувачі та інші товари (сонячні окуляри, компакт-диски тощо). Експерименти на тваринах показали, що бісфенол А впливає на ендокринну систему. Він діє подібно до жіночого гормону естрогену і може порушувати здатність організму до розмноження. Як заявляють деякі експерти, бісфенол А починає особливо активно виділятися із пластику при контакті з гарячими та жирними рідинами. Якщо ж пляшка, виготовлена з пластику з вмістом бісфенолу А, є старою чи має дефекти, то ця субстанція виділяється ще сильніше і потрапляє в організм дитини під час пиття. В США, Канаді, країнах ЄС вироби з пластиків, що містять бісфенол А, заборонені.

Чи довіряти написам «не містить бісфенолу А» на продукції, присутній на нашому ринку, – справа індивідуальна.

Батьківський досвід
Галина, мама 4-річної Христини та 7-річного Віталіка
Коли моєму сину був один рік, у нього виник затяжний дизбактеріоз, проблеми з харчуванням (рвотні рефлекси). Консультуючись із алергологом, ми поступово змінили середовище дитини, щоб максимально усунути чинники, що можуть провокувати алергію. Одним із важливих чинників, на які вказав нам лікар, був дитячий посуд – тарілки, пляшки, соски. Як і більшість мам, я користувалася гарним пластиковим посудом. Хоча сама зауважувала, що і напої, і кашки змінюють смак й запах у цьому посуді. Особливо це стосувалося молочних сумішей та вівсяної кашки, які ми давали сину через пляшечку. Не знаю, чи проблема була у посуді, але алергії ми позбулися. З того часу пластиковий посуд дітям не купуємо. Іншим мамам також раджу уважно ставитися до вибору дитячого посуду.

Посуд із меламіну

Це «темна конячка» на ринку пластикового посуду. Після відомого скандалу 2008 року, коли меламін знайшли у дитячому харчуванні (китайські виробники додавали його для підвищення «жирності»), цієї речовини почали боятися. Зокрема, в одному з Наказів МОЗ чітко зазначено: «Не допускається присутність меламіну в харчових продуктах».

Натомість знайти правовий документ, який забороняв би продаж на території України харчового посуду із меламіну (декоративного – будь ласка!), «Маминому клубу» так і не вдалося. Всі посилаються на якісь рекомендації Міністерства охорони здоров’я, але надати їх не можуть. Тому заборона якщо і є, то вона «не офіційна».

А через що, власне, увесь цей гармидер, чим шкідливий посуд із меламіну?

– При нагріванні та при незначних пошкодженнях посуд із меламіну виділяє формальдегід, якому притаманні токсичні, алергенні, мутагенні і канцерогенні властивості, – пояснює експерт Олена Малишева. – Потрапляння формальдегіду в їжу провокує захворювання верхніх дихальних шляхів, згубно впливає на роботу органів шлунково-кишкового тракту. Крім того, барвники, що використовуються у виробництві меламінового посуду, часто містять важкі метали. Щоденне вживання протягом тривалого часу їжі, що містить меламін (або з меламінового посуду) може призвести до отруєння.

Насправді посуд із меламіну потребує прискіпливої уваги батьків. За всіма правилами, він повинен маркуватися написом «melamine» на звороті, але не завжди правила виконуються. А розпізнати посуд з меламіну можна за такими ознаками: зовні він схожий на посуд із побутового скла (arcoros або arcopal), але є значно легшим; якщо по ньому постукати, то видає глухий звук. При потраплянні гарячої їжі, меламін виділяє формальдегід, чим і наносить шкоду людському організму. Чому ж меламін так люблять виробники?

– Меламін-формальдегідна смола є відносно дешевою, пластик – легкий, вироби з нього гарно виглядають, – розповідає кандидат хімічних наук Роман Мартяк. – Мономерами для виготовлення цього полімеру є меламін (2,4,6-триаміно-1,3,5-триазин) і формальдегід. Меламін достатньо безпечний, чого не скажеш про формальдегід. Опубліковано чимало інформації про те, що при нагріванні меламінового посуду формальдегід, що є мутогенною отрутою, виділяється у кількостях, що перевищують гранично допустимі концентрації. Тому такий посуд не варто нагрівати, чи використовувати його для гарячої їжі, рідини. Формальдегід леткий, за звичайних умов це газ, але він добре розчиняється у воді. Додаткове джерело потенційної небезпеки – барвники. Зазвичай меламіновий посуд яскраво розмальований, у фарбах можуть міститися важкі метали.

Інтернет рясніє набагато страшнішими описами впливу формальдегіду на живий організм. У світі проведено багато досліджень на щурах і доведено, що формальдегід у великих кількостях провокує рак, екземи, руйнує печінку та нирки. Чому після усього цього меламін продовжують використовувати для виробництва посуду і, зокрема, дитячого – не зрозуміло.

В Україні меламіновий посуд можна купити де завгодно: і на стихійних ринках – яскраві тарелі китайського виробництва, і в інтернет-магазинах відомих європейських брендів та спеціалізованих дитячих магазинах – тарілочки, ложечки, горнятка-непроливайки… Наприклад, підприємство «Тигрес» на наш запит надіслало ось таке пояснення: «Тигрес» є ексклюзивним представником ТМ Сanpol babies в Україні. Ми продаємо меламіновий посуд саме даної торгової марки. Меламіновий посуд пройшов сан-епідеміологічну експертизу в Україні. Безпечність його підтверджує Санітарно-гігієнічний висновок та Сертифікат ISO». До листа бренд-менеджер доклала сканкопію Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, виданий Волинською облсанепідстанцією. Щоправда, у ньому ніде не зазначено, що перелічений товар зроблений із меламіну, чого не скажеш про сайт підприємства – в каталозі продукції безліч меламінового посуду.

А ось відповідь із Києва, з Державного наукового центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. Л. Медведя: «Згідно з даними Реєстру висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, дитячий посуд, в склад якого входив би меламін, на державну санітарно-епідеміологічну експертизу в державне підприємство «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л. І. Медведя Міністерства охорони здоров’я України» НЕ НАДХОДИВ. Матеріал, з якого виготовлений дитячий посуд, повинен мати дозвіл Державної санітарної служби на взаємодію з харчовими продуктами».

Дитячий посуд: що означає маркування?

Вивчайте маркування

На жаль, не всім написам на упаковках у нас можна вірити, але «береженого Бог береже» – читайте і дізнаєтесь багато цікавого. Якщо ж маркування немає, фахівці не радять купувати такий посуд для дітей.

– Країна походження та бренд не можуть змінити якостей, притаманних матеріалу, – говорить Олена Малишева. – Натомість вони можуть забезпечити належне маркування та повідомити споживача про матеріал, який був використаний у виробі насправді.

Щодо матеріалу, фахівці радять для дітей купувати все-таки посуд із фарфора, скла чи кераміки, а також із нержавіючої сталі та емальований (без пошкоджень!). Можливо, це єдине вірне рішення у ситуації, що склалася. Принаймні, бути батьками з кожним новим винаходом хіміків стає все відповідальніше.

Світлана Рудєва
червень 2013 року

Можливі маркери на посуді з пластику

Дитячий посуд

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар