Головна Мамині університети День Святого Миколая: традиції, які не всі знають

День Святого Миколая: традиції, які не всі знають

Ми знаємо, що на Свято Миколая всі діти отримують подарунки. З цієї статті дізнайся більше про те, як зустрічали день Миколи наші прабабусі і прадідусі, коли були малюками.

19 грудня всі православні християни світу відзначають свято Миколая Чудотворця. Він дійшов до нас з часів Київської Русі, в 11 сторіччі його ввів князь Всеволод Ярославович. З тих пір з приходом Миколи розочинався час підготовки до Різдва і Нового Року, яке ми проводимо в вечорницях, ворожіннях, сватанні й очікуванні дива.

Чи жив Миколай насправді?

6115e6281a2d3f33fb71e51f6181a8eb

За старовинними переказами в IV ст. в Італії за часів імператора Костянтина в місті Міри жив молодий чоловік на ім’я Миколай. Це був рано осиротілий син багатої родини. Дізнавшись, що хтось терпить скруту, юнак підкладав на поріг або в будинок бідняка гроші або речі, яких тому бракувало. У народі ходить навіть легенда про одну бідну дівчину, яку не міг узяти в дружини її коханий через відсутність приданого. Миколай підклав їй під подушку потрібну суму грошей, щоб весілля відбулося. Щаслива наречена розповіла всім про диво і запевняла, що в її долю втрутилися ангели. З часом таких історій в місті ставало все більше.

Миколай творив добро анонімно так, що облагодіяний їм бідний люд і сироти не знали, хто їм допомагає. Але якось городяни простежили за Миколаєм і все з’ясували. З тих пір він став єпископом цього міста. Багато добрих справ зробив єпископ Миколай за земного життя, але ще більше зміг дарувати людям після відходу в інший світ. Коли Святий Миколай помер, мощі його виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зціляти хворих. Церква канонізувала Миколая, а люди стали почитати його як головного свого заступника і покровителя.

Кого він оберігає?

main-myk

Вважається, що Святий Миколай охороняє воїнів, мандрівників, моряків, купців, лучників, бідних і сиріт, і, звичайно ж, дітей.

Всім слухняним хлопчикам і дівчаткам в ніч на 19 грудня Святий підкладає під подушку подарунки. У давнину в Україні існував навіть особливий звичай «суворості»: дуже неслухняним діткам – бешкетникам – Миколай замість чи окрім подарунка підкладав різочку – маленький прутик, для науки за непослух і погану поведінку. Але ця історія, звичайно ж, не про нас і наших діток – вони заслужили у Миколая справжнього подарунка.

Не тільки в Україні, але і в багатьох інших християнських країнах прийнято писати Святому Миколаю листи. У цих посланнях діти просять здоров’я своїм батькам і родичам і, звичайно ж, описують, який подарунок вони хочуть отримати. Такий лист потрібно покласти за віконце і чекати, поки Святий отримає його і виконає твою волю. Часто подарунок Миколай приносить у покладений на підвіконня чобіт дитини.

Особливі українські традиції

mykolaj

В Україні здавна були спеціальні традиції на Миколая. Починалося свято молебнем у церкві, після якого громада ставила Святому велику свічку, щоб він охороняв усіх від бід і встановив мир і справедливість.

На Київщині господарі, прийшовши з церкви, брали миску зі свяченою водою і йшли кропити худобину в хліву, примовляючи: «Святий Миколаю, помилуй та збережи нас від Усякого лиха!».

Існувала також традиція святкувати триденні Миколині святки, на які варили пісну кутю та узвар, щоб у році який прийде був багатий урожай зерна і плодів.

Ще одна красива і мудра традиція була у наших предків – ввечері збирати сусідів на братчину – трапезу, частування для якої готувалася усім гуртом. Братчина була ритуалом примирення ворогів і прощення всіх образ, сусіди щиро вітали один одного зі святом Святого Миколая. Так як в цей час вже йшов Різдвяний (він же Пилипів) піст, основними стравами на столі були пісна кутя, узвар, пироги та вареники з грибами і капустою та інші пісні смаколики. І, звичайно ж, пиво, яке варили спеціально до Дня Святого Миколая з ячменю нового врожаю. У Західній Україні існувала традиція до цього свята –  пекти спеціальні пісні коржики – миколайчики.

У господарів в цей день була весела традиція – запрягти кращих коней і мчати навколо села – “бо треба ж знати, чи слизький сніг цього року випав”.

В давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважиться на обман. А ще з свята Миколая починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

Особливо відповідальним свято Зимового Миколая був для наречених і їхніх сімей – готувалися вбрання, діставалися рушники – дівчата чекали сватів. Коли День Святого Миколая наступав, придане було готове. Традиційно сватання проходили перед Різдвом і на святки. А для цього, починаючи з свята Миколая молодь влаштовувала вечорниці – свята і посиденьки з піснями і гулянням, під час яких можна як слід один одного розглянути.

У святого Миколая вірили не тільки українці – його шанують всі християнські народи, але в кожній країні наш Чудотворець називається по-своєму: Міклош, Йолупукі, Сент Ніколаус, Санта Клаус, Пер Ноель, Синтер Клаас. І не важливо, як до нього звертатися, Святий завжди почує молитву про мир і справедливість і прохання про подарунок і щастя.

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар