Головна Мамині розумники Навчання за кордоном: Польща, Німеччина, Британія

Навчання за кордоном: Польща, Німеччина, Британія

Навчання за кордоном: Польща, Німеччина, Британія

Якщо вас не задовольняє система освіти в Україні і гаманець дозволяє, можете везти своїх діточок навчатися за кордон! Та чи завжди добре там, де нас немає?..

Польща. Дитина пропустила заняття – штрафують батьків!

За останнє десятиріччя система середньої освіти в Польщі зазнала значних змін і тепер складається з трьох ступенів:

  • початкова школа – є загальнообов’язковою, навчання триває 6 років;
  • гімназія – обов’язкове навчання протягом 3 років мають пройти діти до 15 років;
  • ліцей, коледж чи технікум – спеціалізоване навчання, триває 3 роки.

Дитина може вчитися у публічній або приватній школі. Усе залежить від батьківського бажання та гаманця.

Навчання у початковій школі починається з 5-6 років. Це не означає, що школярі починають освоювати науки так рано. Перший рік (нульовий клас) покликаний лише підготувати дітей до основного навчання. Школярі вчаться спілкуватися один з одним, вивчають нескладні математичні дії і основи природничих наук. Результати навчання в початковій школі перевіряються тестами, які носять довідковий характер і не впливають на підсумкові результати шкільного навчання.

Навчання в польській гімназії триває три роки. Після її закінчення, гімназисти здають іспити з мови, історії, природознавства, а також фізики, математики та хімії. Результати випускних іспитів в гімназії, на відміну від тестів початкової школи, впливають на подальшу долю дитини: від кількості набраних балів залежить, приймуть її до коледжу/ліцею чи ні. Якщо ні, доведеться продовжити навчання в професійно-технічному училищі.

Після закінчення коледжу чи ліцею здається іспит у два етапи: шкільним вчителям та незалежній комісії. Випускники профтехучилищ здають іспити лише міжвідомчій комісії. Після цих іспитів діти можуть подавати документи до вищих навчальних закладів. Перевагою коледжу та ліцею перед профтехучилищем є те, що за підсумками випускних іспитів можна пройти у вищий навчальний заклад без іспитів або зі здачею незначних тестів.

Після 1989 року в Польщі відкрилося багато недержавних початкових і середніх шкіл, діяльність яких частково оплачується за рахунок фінансових пожертвувань. Відкрито також кілька приватних вищих навчальних закладів.

Діти іноземців мають право безоплатно навчатися у початкових школах та гімназіях Польщі. Завдання батьків – забезпечити дитині регулярне відвідування та створити умови для повноцінного навчання вдома. Якщо дитина без поважної причини пропустить за місяць 50% шкільних занять, батьків штрафують.

Щодо мови викладання. Як і в будь-якій цивілізованій державі, без знання державної мови ви не зможете повноцінно існувати на її території. Якщо ваша дитина не володіє польською, вона має право на безкоштовне додаткове заняття з польської мови (не менше 2 годин на тиждень протягом одного навчального року).

На відміну від загальноосвітніх шкіл, навчання у ліцеях, мистецьких закладах та гуртках для дітей-іноземців є платним.

Вартість навчання у приватних навчальних закладах Польщі:

  • гімназія – від 1200 євро
  • ліцей – від 1500 євро
  • музична чи художня школа – від 3000 євро
  • балетна школа – від 4500 євро.

Вустами батьків

Ольга, мама 9-річного Кості
Мені запропонували гарну роботу у Варшаві, і за деякий час вся наша родина переїхала до Польщі. Син ходить в 4-й клас групи шкіл ім. Єугеніуша Локайскего. При виборі школи орієнтувались на близькість до дому. Окрім того, нам рекомендували цю школу, як найкращу для іноземців. Наша школа є державною. Приватну ми фінансово не можемо собі дозволити. У державних школах Польщі можна навчатися безкоштовно, а в приватних навчання коштує 2-3 тис. євро на місяць. Син із задоволенням харчується в школі. Це коштує – 150 злотих на місяць.
Дитина перебуває в школі з 8 до 16 години. Мені все подобається в нашій школі. При бажанні ми завжди можемо її змінити.

Німеччина. У відмінників суцільні «1»

У Німеччині загальнообов’язковою і безкоштовною є 9-річна шкільна освіта. До школи німецькі діти йдуть у 6 років. Навчання у початковій школі триває 4 роки (в деяких федеральних землях, наприклад, у Берліні – 6). У початковій школі дітям не ставлять оцінок, а оцінюють з використанням анімованих наклейок, щоби не перевантажувати дитячу психіку одразу, оскільки пізніше на дітей чекає серйозне навантаження. Це є предметом критики: різкий перехід від «розслабленої» початкової школи до «серйозної» середньої може травмувати дитину.

Наступний щабель навчання називається орієнтаційним (Orientierungsstufe): діти та їхні батьки повинні обрати шлях подальшої освіти. До їхнього вибору є:

  • 5-6-річна старша школа (Hauptschule)
  • 6-річна реальна школа (Realschule)
  • 9-річна гімназія (Gymnasium)
  • 10-річна загальна школа (Gesamtschule)

У деяких землях, наприклад, у Баварії та в землі Баден-Вюртемберг, не батьки, а вчителі вирішують, куди піде дитина після початкової школи (до Hauptschule, Realschule чи Gymnasium).

Більшість шкіл включають у свої програми 12-16 предметів, старшокласники гімназій вивчають лише 4-6 дисциплін.

Hauptschule була задумана як школа з практичним підходом і меншою кількістю складних предметів. Її мета – підготувати дітей до ремісничих професій. Рівень викладання там доволі низький. Сьогодні Hauptschule перетворилися на зібрання найслабших школярів, переважно із сімей мігрантів. З атестатом Hauptschule майже неможливо знайти хорошу роботу, і часто після Hauptschule випускники одразу потрапляють у замкнене коло безробіття.

Realschule більше цінується, але має більше предметів викладання і важчу підготовку. Закінчення Realschule дає так званий атестат про закінчену середню загальну освіту. Перспективи знайти роботу з атестатом Realschule значно кращі; крім того, після її закінчення учні можуть піти до останніх класів гімназії.

Gymnasium є найпрестижнішим закладом середньої освіти. Лише після закінчення гімназії (яка складається із середньої – 5-7 класи та вищої – 9-12 класи) можна вступити до вищих навчальних закладів.

Складення іспитів у гімназії – сильний стрес для учнів. Обсяг матеріалу у випускних класах надзвичайно великий. Рівень викладання у гімназіях взагалі є дуже високим, його можна порівняти з першими курсами університету. Це обумовлено тим, що вступних іспитів до університету не існує. Натомість, чим краще здав іспити в гімназії, тим більше шансів маєш потрапити на престижний факультет. Набір проводиться відповідно до оцінок в атестаті.

Система освіти у Німеччині лише у найважливіших питаннях регулюється державою (на федеральному рівні). Більші повноваження у розвитку і регулюванні освіти мають Земельні управління. Це призводить до розбіжностей та відмінностей систем освіти у 16 землях.

Від української суттєво відрізняється німецька шкала оцінювання: чим нижча оцінка, тим вона краща. Тобто найвищим є 1 бал, а найнижчим – «6». При цьому можливі проміжні оцінки на зразок: 1,1; 2,5; 4,3 тощо. У перших класах оцінок не ставлять, а як оцінювати дітей у 3-4 класах вирішують батьки на зборах.

До 4 класу за законами Німеччини виконання домашнього завдання повинно займати у дитини не більше 10 хвилин на день.

Хоча формально німецькі державні школи приймають іноземців з 14 років, українці, які тут мешкають, стверджують, що дітей готові бачити і раніше.

– Приймають дітей з інших держав в різному віці: не розумієшся на мові – залишаєшся на другий рік. От і все!, – стверджує Володимир Сергієнко, письменник й громадський діяч, який проживає в Берліні.

На сьогодні у Німеччині налічується понад 2200 приватних шкіл, педагогічні концепції яких помітно розрізняються між собою. Загальноосвітні приватні школи відвідують 6% німецьких школярів. Вони розраховані на заможну частину населення й мають елітарний характер. Останнім часом приватні школи стали проявляти все більшу зацікавленість у тому, щоб брати на навчання дітей саме з-за кордону.

Іноземці можуть навчатися в приватній школі будь-яку кількість років, аж до одержання атестата зрілості, але можна приїхати й на рік-два. Одержати там атестат зрілості німецької приватної школи вигідно тому, хто націлився на подальше продовження освіти у німецькому ВНЗ.

Зазвичай у приватні школи приймають дітей з 11-12 років, при цьому від них вимагають мінімальне знання німецької мови. З документів потрібні: свідоцтво про народження дитини та дані про успішність у школі за останні два роки.

Вартість навчання у приватній школі з повним пансіоном становить від 10 тис. євро на рік.

Вустами батьків

Володимир Сергієнко, письменник, громадський діяч, тато 20-річної Лізи та 8-річного Данила (Берлін, Німеччина)
Наша родина переїхала до Берліну після розпаду Радянського Союзу. Ліза навчалася у державній школі, а Даня вчиться у державній гімназії з поглибленим вивченням слов’янських мов. Школа доньки була з білінгвістичним викладанням: німецькою та російською. Це стало головним чинником для вибору школи, але вона не виправдала наших сподівань: дитина після 4 років навчання не володіла в достатній мірі ані російською, ані німецькою. Для Дані школа була обрана за іншим принципом: близькість до дому.
Мої діти вчаться безкоштовно. А приватні школи мають різні ціни: від 200  до 1200 євро на місяць. Відбір в такі школи йде на конкурсній основі: дивляться на «платіжеспроможність батьків». Ми не пройшли по конкурсу в таку школу, але не жалкуємо. Друзі говорять, що гроші витрачають великі, а якісь особливі привілеї (краща безпека дітей, контакти з вищими закладами освіти) чи особливі знання такі школи не дають.
У звичайній школі платимо 34 євро за харчування та 18 євро за молоко. Однак від молока ми відмовились: Дані не смакувало ані шоколадне, ані ванільне, ані полуничне молоко. Якщо ж батьки безробітні, то можуть оформити державну дотацію на ці витрати, але ця процедура є дуже принизливою і більшість просто відмовляється.
Шкільної форми у нас немає. У школах Німеччини вона може існувати тільки за бажання батьків.
Окрім школи діти відвідують різні гуртки. Ціни на них різні:

  • музична школа (1 раз на тиждень) – 84 євро на місяць,
  • дзюдо – 20 євро на місяць,
  • шахи – 20 євро на місяць,
  • у ліцеї (малювання, читання, загальні знання з музики та розмовний клуб) – 25 євро на місяць,
  • дитяча музейна академія (1 заняття на тиждень) – 150 євро на півроку,
  • плавання (1 раз на тиждень) – 150 євро на півроку.

На всі гуртки держава дотує 20 євро на місяць. У Німеччині викладачі не беруть прямих «хабарів», але гроші допомагають обрати кращу школу: де старшокласники не будуть ходити з ножами, не будуть продавати марихуану, де не будуть орудувати різноманітні банди. Це дуже гостре питання в Німеччині. У бідних прошарків населення майже немає шансів отримати хорошу освіту. В школах Німеччини є постійні побори на ремонт класу, на подарунки вчителям, але вони сприймаються батьками, як нормальне явище.
Я не дуже задоволений системою освіти Німеччини: багато грошей витрачає родина на інвестування додаткової освіти, не дуже зручно побудований графік навчання (учбовий план підлаштовують під «зручність» викладачів, а дитина повинна вставати о 5-й ранку, аби не запізнитись на навчання).
Для мене школа – це не тільки система освіти, але і момент психологічного ставлення до особистості. Як на мене, загальна освіта сильніша в Україні. Але психологічно дитині комфортніше в Німеччині.

Ірина, мама 11-річного Данила (Дортмунд, Німеччина)
Ми з родиною виїхали до Німеччини у 2000 році. Синочок Даня народився у 2001-му. З Данею вдома говорю українською мовою, а от знайти україномовний садочок чи школу не вдалося. Перші роки жила на державну підтримку, а зараз маю роботу, яка дає можливість нормально існувати. Після молодшої школи Даня склав іспити і його рекомендували до гімназії – це найкращий рівень шкіл в Німеччині. Зараз він вчиться у 6-му класі. Щоб бути успішним в гімназії, Даня вдома напружено вчився і втомлювався. Наша гімназія знаходиться в іншому місті. Даня добирається до неї електричкою. Окрім того, син ходить на додаткові секції: баскетбол та плавання. Ці гуртки допомагає оплачувати держава. Форми у нас в школі немає. Гроші на ремонти та подарунки у нас не збираються. Всі канцтовари для дитини коштують на рік десь 100 євро.

Граніт науки Туманного Альбіону

Освіта у Великобританії здавна вважається однією з найкращих у світі і щороку приваблює з-за кордону тисячі учнів.

Дошкільна освіта у Британії не є обов’язковою. Державні заклади (так звані nurseryschools чи nurseryclasses) приймають дітей з 3-річного віку. Це дитячі садочки або спеціальні групи при загальноосвітніх школах, заняття в яких проходять зазвичай 5 днів на тиждень протягом 2,5-3 годин. Дітей вчать читати, писати, співати, декламувати вірші, танцювати. Також у програмі вправи на розвиток дрібної моторики, ігри на розвиток абстрактного мислення. Дітей навчають бути ввічливими та допомагати один одному. Особлива увага приділяється розвитку особистості дитини, її самостійності та впевненості у власних силах.

Як і в Україні, державні дитячі садочки у Великій Британії часто переповнені. Щоб усі бажаючі могли отримати дошкільну освіту, створено чимало альтернативних дошкільних навчальних закладів. Це і приватні дитячі садочки, і групи на базі приватних шкіл, різні дитячі та сімейні центри при департаментах соціальної роботи, а також волонтерські дитячі центри на базі коледжів, університетів та навіть підприємств.

Незалежно від того, відвідувала дитина дошкільний заклад чи ні, у 5 років вона йде до школи. При цьому не потрібно чекати 1 вересня, як в Україні: до школи першачок потрапляє з навчальної чверті, наступної після дня народження.

Здобути середню освіту можна у державній чи приватній школі, або ж вдома. Приблизно 94% всіх учнів Великої Британії навчаються у державних школах. Приватні школи – задоволення не з дешевих, вартість року навчання у них коштує від 2,5 тис. до 30 тис. фунтів стерлінгів. При цьому багато приватних шкіл «одностатеві», а до таких традиційних шкіл як Редлі, Вінчестер, Ітон та Херроу приймають лише 13-річних хлопчиків.

Загальнообов’язкова освіта в Британії розділена на 4 ключові етапи:

  • 1 та 2 роки навчання (учні віком 5-7 років)
  • 3-6 роки навчання (учні віком 7-11 років)
  • 7-9 роки навчання (учні віком 11-14 років)
  • 10-11 роки навчання (учні віком 14-16 років).

Національний навчальний план встановлює перелік основних та базових навчальних предметів. До основних належать англійська мова, математика та природничі науки, а у Вельсі додатково вивчається валлійська мова. Базовими предметами є дизайн та технологія, інформатика та комунікативні технології, історія, географія, мистецтво та дизайн, музика, фізичне виховання, сучасні іноземні мови та права і обов’язки громадянина. За рішенням місцевої влади у школах може викладатися також профорієнтація, релігійна і навіть сексуальна освіта. Щоправда, від викладання двох останніх предметів батьки учнів мають право відмовитися.

У Шотландії навчальний план визначається не на загальнодержавному, а на місцевому рівні. Приватні школи можуть самостійно обирати перелік предметів для вивчення.

Наприкінці кожного ключового етапу учні проходять тестування. У 10 класі вони обирають 5-10 предметів, з яких протягом двох років цілеспрямовано готуються до екзаменів. У 16 років учні здають іспити на здобуття загального сертифікату про середню освіту (General Certificate of Secondary Education). На цьому загальнообов’язкова середня освіта завершується.

Студенти, які вирішили вступати до університету, залишаються у школі та протягом двох наступних років навчаються за програмами підготовки до університету (A-levels або International Baccalaureate). За результатами випускних іспитів відбувається зарахування до ВНЗ Великобританії. Жодних вступних іспитів здавати не потрібно.

Вустами батьків

Сергій, тато 12-річної Олесі та 11-річного Леоніда
Мої діти пішли до школи в Глазго (Великобританія) в 4 роки. Це найкраща приватна школа в Шотландії. Діти харчуються в школі, але я не можу точно сказати, скільки то коштує: просто у дітей є можливість вибору їжі і від того залежить ціна. У нас є шкільна форма, і вона є майже у всіх школах. Книжки ми не купуємо, а приготування до школи коштує десь від 200 до 400 фунтів. Звичайно, маючи кошти можна влаштувати дітей до кращої школи.

Вчились мої діти і в Києві у приватній школі з англійською мовою викладання. Я не можу сказати, в якій країні система освіти мені більше імпонує. Мені здається, що в Британії все спрямовано на підготовку дітей до дорослого життя. Тут немає жодного панібратства та кумівства, відсутні хабарі.

Іва Репницька та Світлана Романенко, Родинний центр «Family&Education» (Київ)
листопад 2012 року

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ

Залиште коментар